Всеохоплююча інформатизація
суспільства як глобальний, загальносвітовий процес та багатопланові зміни в
організації праці спонукає багатьох людей використовувати різноманітні засоби
електронно-обчислювальної (комп'ютерної) техніки та опановувати відповідні
інформаційні технології. При цьому, упровадження комп’ютерних засобів в усі
сфери життєдіяльності людини виявило не тільки позитивні, а й негативні
наслідки їх використання, про що свідчать скарги користувачів комп’ютера (КК). Зокрема,
щодо погіршення власного здоров’я та зниження функціональності організму.
Розглянемо вплив комп’ютера на
здоров’я користувача.
Щоденна робота людини за комп'ютером
при недотриманні принципів ергономіки, вимог санітарії та режиму роботи може
призвести до "ергономічних" захворювань. Таким терміном медики стали
називати нові захворювання, які пов’язані, зокрема, із впливом комп’ютерів та
периферійних пристроїв на здоров’я тих, хто з ними працює. Зокрема, за даними
медичних досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у
користувачів ПК виявлено нові види захворювань: синдром "комп'ютерного
стресу оператора"; фотоепілептичні приступи; травми повторних навантажень
(накопичування й акумулювання нездужання). Найбільш поширена хвороба через
одноманітні рухи користувачів комп'ютерів - тендовагініт зап'ястних сухожиль,
пов'язаний з роботою по вводу інформації за допомогою миші та клавіатури.
Раніше за інших це відчули в самій комп'ютеризованої країні світу - США.
Профілактику цього захворювання треба починати перш за все з правильного
розташування рук при роботі за комп'ютером. Серед інших заходів є правильний
вибір клавіатури і миші (На цьому ми зупинимось пізніше).
Особливу увагу медики приділяють
дослідженням впливу ПК, а саме електромагнітних випромінювань на жінок в період
вагітності. Статистичні дані свідчать про те, що робота за комп'ютером порушує
нормальний хід вагітності, часто є причиною появи на світ дітей із вродженими
вадами, з яких найпоширенішими є дефекти розвитку головного мозку. Тому
необхідно, щоб керівництво організації своєчасно переводило вагітних жінок на
роботу, не пов'язану з використанням моніторів.
Слід зазначити, що робота на
комп'ютері під час виконання виробничих завдань, за умови дотримання вимог нормативних
документів, не належить до категорії шкідливих і важких. Разом з тим, загальновизнано,
що організм людини в цілому не пристосований до роботи з персональними
комп’ютерами (ПК). Найбільш вразливими виявляються зір, центральна нервова і
кістково-м’язова системи організму, про що стверджують експерти ВООЗ. Зокрема,
у їхніх висновках, розроблених на основі проведених у різних державах світу
досліджень, чітко визначено, що:
·
найбільше
навантаження під час роботи за ПК припадає на зоровий аналізатор;
·
робота
із засобами обчислювальної техніки є стресовим фактором для користувача;
·
людина,
яка працює з комп’ютерними засобами, зазнає впливу фізичних факторів різної
природи й малої інтенсивності, а про деякі з них поки що немає достатніх
наукових даних, щоб визначити рівень їх впливу на здоров’я людини;
·
погіршення
психічного здоров’я користувача ПК;
·
велика
ймовірність наявності ефекту комбінованої дії, коли вплив кожного з окремих
факторів сам по собі незначний, а їхня сукупність викликає помітну шкідливу дію
на організм людини.
На даний час з’ясовано, що під час
роботи з ПК в користувачів зростає концентрація уваги і зорове навантаження, а
також нервово-емоційне збудження в умовах зменшеної загальної м’язової
активності при вимушеному положенні тіла – поза сидячи. Окрім того, в комп’ютеризованих
приміщеннях погіршується якість повітряного середовища: підвищується
температура повітря, знижується вологість і змінюється іонний склад повітря,
підвищується рівень шуму, утворюються різні рівні електромагнітного поля
радіочастотного діапазону, статичного і магнітного поля низької та наднизької
частоти.
Загалом, на функціональний стан людини
та на її здоров’я під час роботи з ПК впливає комплекс об’єктивних і
суб’єктивних чинників, зокрема, зміст і обсяг інформації, інтенсивність і
тривалість роботи за ПК, якість і досконалість використовуваних програмних продуктів,
їхні ергономічні, педагогічні, психогігієнічні властивості та рівень
"дружності" інтерфейсу. Окрім того, об’єктивними, гігієнічно
значимими також вважають чинники внутрішнього середовища приміщення, які
виникають під час роботи комп’ютерів: показники мікроклімату, освітленість,
яскравість, контрастність і колір зображення на екрані дисплея, іонізуюче та
неіонізуюче опромінення, шум тощо.
Загалом, прийнято виділяти чотири
групи основних об’єктивних факторів, які можуть негативно вплинути на здоров’я
будь-якого користувача персонального комп’ютера:
·
візуальні
параметри дисплеїв ПК у сполученні зі світловим кліматом у робочому приміщенні;
·
електростатичне
і електромагнітне поля комп’ютера, дисплея та інших периферійних пристроїв
(емісійні параметри);
·
ергономічні
параметри робочого місця та приміщення;
·
режим
праці й відпочинку, види й напруженість роботи за комп’ютером.
Стисло розглянемо змістове наповнення
кожного з виділених факторів та заходи щодо зменшення негативного впливу їх
складників на здоров’я КК.
Перша група факторів. Користувачі комп’ютерів, які щоденно
працюють за ПК, ризикують захворіти на "комп’ютерний зоровий синдром"
(Computer Vision Syndrome – CVS). Ознаками прояву CVS є один з таких симптомів:
головні болі, напруженість очей, двоїння зображення, стомлені, червоні або сухі
очі, тимчасова короткозорість, випадкове “змазування” зображень на екрані,
зростаюче подразнення очей, зміни колірного сприйняття.
Неправильний вибір візуальних
параметрів дисплея і світлового клімату в приміщенні є основними причинами CVS.
Слабкий зір і дзеркальні відблиски на екранах дисплеїв інтенсифікують прояви
CVS. У дорослих користувачів періодичний відпочинок дозволяє через деякий час
повністю відновити зір, проте, без відпочинку CVS може спричинити стійке погіршення
зору.
Зорове і нервово-психічне навантаження
при систематичному впливові комп’ютера на людину може спричинити не тільки
порушення зору, але й тривалі спазми мускулатури обличчя, головні болі, які
стали класифікувати як нове захворювання – "синдром відеоігрової
епілепсії".
Друга група факторів. Комп’ютери, дисплеї та інші
периферійні пристрої генерують електромагнітні поля у широкому діапазоні
частот. Вплив цих полів на здоров’я людини досі залишається повною мірою
невивченим, а результати досліджень є досить суперечливими. Проте, не
заперечується потенційна небезпека для здоров’я, яку спричиняє довготривале
перебування у зоні неіонізованих електромагнітних полів вкрай низьких частот
(5¸2000 Гц) та дуже низьких частот (2¸400 кГц). При цьому, неіонізоване
електромагнітне поле, створюване дисплеєм, подібно звичайним телевізійним
пристроям, складається з електричного й магнітного полів.
Серед усіх пристроїв, що входять у
стандартну комплектацію персонального комп'ютера, найбільш
"шкідливим" є монітор. Монітор – це джерело різного виду
випромінювань, а саме м'якого рентгенівського, оптичного ультрафіолетового,
інфрачервоного, радіочастотного та низькочастотного діапазонів електромагнітних
і електростатичних полів.
Основним джерелом несприятливого
впливу монітора є створювана їм напруженість електромагнітного поля.
Статичні і низькочастотні
електромагнітні поля можуть стати причиною захворювань шкіри (угрева сип,
себорроїдна екзема, рожевий лишай та ін.), хвороб серцевосудинної системи і
кишковошлункового тракту. Медики стверджують, що електромагнітне поле впливає
на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, зокрема,
злоякісних.
Третя група факторів. Фахівці з ергономіки, експерти ВООЗ
вказують, що неувага до робочого крісла або економія на ньому призводять до
деформації хребта КК та викликають негативну дію на нервові шляхи, викликають
больові відчуття в поперековій ділянці, загальний дискомфорт і нерідко знижують
працездатність.
Загалом, правильне використовування
комп'ютера вимагає особливої уваги стосовно обладнання робочого місця.
Виконання всіх правил гігієни в цьому відношенні значно зменшить кількість
порушень функціонального стану організму користувача ПК.
Четверта група факторів. Характер, тривалість та
інтенсивність роботи за комп’ютером, режим праці і відпочинку є визначальними
факторами впливу на здоров’я користувача комп’ютера. Регламентація видів і
режим роботи за комп’ютером важливо для всіх КК. Діючі нормативи дозволяють
частково врахувати вікові особливості організму оператора, проте не дають
відповідь на питання, зумовлені необхідністю врахування індивідуальних
особливостей зорового аналізатора конкретної людини. А тим більше – на питання,
пов’язані з порушеннями зорових функцій.
Ще одна особливість ергономічних
захворювань в тому, що вони настають не відразу, а внаслідок систематичного
накопичення несприятливих факторів.
Праця за комп'ютером, виконання
специфічних для операторів ПК завдань викликають погіршення функціонального
стану центральної нервової системи, значну втому, що виражається у зниженні
збудливих і розвитку гальмівних процесів кори головного мозку, погіршення
психологічного стану і працездатності.
Раціональний робочий режим передбачає
дотримання рекомендованої неперервної тривалості роботи за ПК і регламентованих
перерв.
Отже, комп'ютерна техніка може
негативно впливати на здоров'я і фізичний стан людини. Тому, при облаштуванні й
обладнанні комп’ютерних кабінетів, нормуванні тривалості роботи, необхідно
неухильно дотримуватися санітарних, ергономічних, гігієнічних норм та проводити
певні фізкультурно-оздоровчі заходи. Це дозволить усім працюючим за
комп'ютерами значно зменшити їх вплив на здоров’я, фізичний стан та психіку
людини.
Розглянемо основні гігієнічні й
ергономічні вимоги до організації робочих приміщень, та робочих місць,
дотримання яких дасть змогу запобігти порушенням у стані здоров'я користувачів
ЕОМ та ПЕОМ, та правила роботи з персональними комп’ютерами, що призначені для
запобігання несприятливій дії шкідливих факторів на здоров'я людини.
Норми і правила роботи з ПК, санітарно-побутові
умови праці, а також вимоги до
робочих місць, в тому числі комп’ютеризованих, в Україні регулюють наступні
нормативні документи:
·
Правила
охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
(затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 року N 65);
·
Гігієнічна
класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого
середовища, важкості та напруженості трудового процесу N 4137-86, затвердженою
МОЗ СРСР 12.08.86р.;
·
Гігієнічні
вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин. Державні санітарні правила і норми роботи з
візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН
3.3.2.007-98. (Затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря
України від 10 грудня 1998 р. № 7);
Використання комп’ютерної техніки
регулюється ще такими документами:
·
Влаштування
та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим
праці учнів на персональних комп'ютерах. Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.009 (Затверджено постановою
Головного державного санітарного
лікаря України 30 грудня 1998 р. №9).
·
Гигиенические
требования к видеодисплейным терминалам, персональным электронно-вычислительным
машинам и организации работы. Санитарные правила и нормы СанПиН 2.2.2.542-96 (утв.
постановлением Госкомсанэпиднадзора РФ от 14 июля 1996 г . N 14), на основі
яких розроблені ДСанПІН 3.3.2.007-98.
1.
Загальні положення
Згідно цих нормативних документів умови праці на робочому місці, безпека технологічних
процесів, обладнання та інших засобів виробництва, що використовуються
працівником, а також санітарно-побутові умови повинні
відповідати вимогам законодавства. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в
кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до
нормативно-правових актів.
Керівники державних органів, підприємств, організації та установ незалежно
від форми власності й підлеглості в порядку забезпечення виробничого контролю
зобов'язані впорядкувати робочі місця користувачів ЕОМ та ПЕОМ з ВДТ відповідно
до вимог ДСанПІН 3.3.2.007-98.
В нашій державі, на жаль, вимоги законодавства не
завжди дотримуються. Тому, як говориться «порятунок потопаючого – справа рук
самого потопаючого», або іншими словами «наше здоров’я – в наших руках». Для
початку озброїмось інформацією.
Зупинимось на окремих пунктах згаданих
нормативних документів.
2. Вимоги до комп’ютеризованих робочих
приміщень
Робоче приміщення (кабінет),
обладнаний комп'ютерною технікою має бути досить просторим. Площа на одне
робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м2 , а об'єм не менше ніж 20,0 м3 з
урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють.
Приміщення повинні мати природне та
штучне освітлення, а також бути обладнані системами опалення, кондиціонування
повітря, або припливно-витяжною вентиляцією.
Вікна приміщень з ПК мають бути
обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки).
У приміщеннях з ПК слід щоденно робити
вологе прибирання.
При приміщеннях з ПК мають бути
обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната
психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження слід
передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих
напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.
3.
Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ЕОМ
У виробничих приміщеннях на робочих
місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату:
температури, відносної вологості й рухливості повітря
Параметри
мікроклімату приміщень
Пора року
|
Категорія робіт згідно з ГОСТ
12.1-005-88
|
Температура повітря, град. С
|
Відносна вологість повітря, %
|
Швидкість руху повітря, м/с
|
оптимальна
|
оптимальна
|
оптимальна
| ||
Холодна
|
легка-1 а
|
22 - 24
|
40 - 60
|
0,1
|
легка-1 б
|
21 - 23
|
40 - 60
|
0,1
| |
Тепла
|
легка-1 а
|
23 - 25
|
40 - 60
|
0,1
|
легка-1 б
|
22 - 24
|
40 - 60
|
0,2
|
Вимоги до освітлення
Відносно вікон робоче місце повинно
бути розміщено так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого. Робоче
місце, обладнане ПК повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі
прямого світла.
Штучне освітлення приміщення має бути
обладнане системою загального рівномірного освітлення. У приміщеннях, де
переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого
освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники
місцевого освітлення).
Джерела штучного світла рекомендується
розташувати з обох сторін від екрану паралельно напрямку зору. Щоб уникнути
світових блисків в напрямку очей необхідно застосовувати антиблискові сітки,
спеціальні фільтри для екрану.
Як джерело світла при штучному
освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи.
Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи
розжарювання.
Необхідно використовувати систему
вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від
інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для
роботи зони приміщення. Для забезпечення нормованих значень освітлення
необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та
своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.
Вимоги до рівнів шуму та вібрації
Рівні шуму та вібрації на робочих
місцях осіб, що працюють з ПК, визначаються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98.
Допустимі рівні звуку, еквівалентні
рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот
Вид трудової діяльності, робочі
місця
|
Рівні звукового тиску в дБ в
октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц
|
Рівні звуку, еквівалентні рівні
звуку, дБА/дБАекв.
| ||||||||
31,5
|
63
|
125
|
250
|
500
|
1000
|
2000
|
4000
|
8000
| ||
Програмісти
|
86
|
71
|
61
|
54
|
49
|
45
|
42
|
40
|
38
|
50
|
Оператори в
залах обробки інформації на ПК та оператори комп'ютерного набору
|
96
|
83
|
74
|
68
|
63
|
60
|
57
|
55
|
54
|
65
|
В
приміщеннях для розташування шумних агрегатів
|
103
|
91
|
83
|
77
|
73
|
70
|
68
|
66
|
64
|
75
|
Для забезпечення нормованих рівнів
шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні
засоби.
Частково проблему шуму можна вирішити
самотужки. Комп'ютерний стіл має бути таким, де системний блок ховається в
окреме відділення з дверцятами, але без задньої стінки. Забезпечте належну вентиляцію
системного блоку: для цього потрібно вільне місце перед вентиляційними отворами
(прорізи в стінках системного блоку) і близько куллера (його отвір розташований
ззаду). Шумові характеристики комп'ютера можна зменшити порівняно невеликими
матеріальними вкладеннями. Найкраще це доручити інженеру. Зниження шуму
складається з виявлення найбільш гучних компонентів. Розв'язання проблеми може
складатися з заміни компонентів або зниження швидкості обертання вентиляторів
(з контролем температурного режиму!). Гучні жорсткі диски потребують заміни на
інші моделі, менш гучні. Проблему галасливих CD / DVD-ROM-ів можна також вирішити
спеціальною програмою знижує швидкість обертання дисків.
На додаток до всього встановіть
системний блок на шумопоглинальну прокладку.
Також для ефективної роботи виключайте
сторонні шуми.
Вимоги щодо рівня
неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних
полів встановлюються
ДсанПіН 3.3.2-007-98.
Допустимі параметри електромагнітних
неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля
Види поля
|
Допустимі параметри поля
|
Допустима поверхнева щільність
потоку енергії (інтенсивність потоку енергії), Вт/кв.м
| |
Напруженість електромагнітного поля
|
за електричною складовою (Е), В/м
|
за магнітною складовою (Н), А/м
| |
60 кГц до 3
мГц
|
50
|
5
| |
3 кГц до 30
мГц
|
20
|
-
| |
30 кГц до
50 мГц
|
10
|
0,3
| |
30 кГц до
300 мГц 5
|
5
|
-
| |
300 кГц до
300 гГц
|
-
|
-
| |
Електромагнітне
поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру
| |||
УФ-С (220 -
|
0,001
| ||
УФ-В (280 -
|
-
|
-
|
0,01
|
УФ-А (320 -
|
10,0
| ||
в видимій
частині спектру 400 -
|
10,0
| ||
0,76 - 10,0
мкм
|
35,0 - 70,0
| ||
Напруженість
електричного поля ВДТ
|
20кВ/м
| ||
Рівні іонізації повітря приміщень
Рівні
|
Кількість іонів в
| |
n+
|
n-
| |
Мінімально
необхідні
|
400
|
600
|
Оптимальні
|
1500 - 3000
|
3000 - 5000
|
Максимально
допустимі
|
50000
|
5000
|
Для підтримки допустимих значень
мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати
установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання
повітря.
Для збільшення вологості також можна
використовувати акваріум з рибками або звичайний розпилювач, освіжаючи
періодично повітря водою.
Після придбання комп'ютера, бажано
включити і залишити його на кілька годин в провітрюваному приміщенні, тому що
нові плати й новий пластик з якого зроблений корпус монітора при нагріванні
виділяють велику кількість шкідливих речовин.
4. Вимоги до організації і обладнання робочого місця
Обладнання і організація робочого
місця працюючих ЕОМ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх
елементів робочого місця та їх взаємного, розташування ергономічним вимогам з
урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності.
При розміщенні робочих столів слід
дотримувати відстані між бічними поверхнями моніторів 1,2 м , відстань від тильної
поверхні одного ВДТ до екрана іншого ВДТ - 2,5 м .
Робочі місця повинні бути розташовані
на відстані не менше ніж 1 м .
від стіни з вікном, а прохід між рядами робочих місць
має бути не меншим 1 м .
Якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої
(принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з
лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним,
то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку
від основного робочого столу.
Конструкція робочого місця користувача
ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози:
·
спина
повинна бути рівна, але плечі розслаблені;
·
ступні
ніг - на підлозі або на підставці для ніг;
·
стегна
- в горизонтальній площині;
·
передпліччя
- вертикально;
·
лікті
- під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини;
·
зап'ястя
зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини;
·
нахил
голови – 150 – 200 відносно вертикальної площини.
Висота робочої поверхні робочого столу
з ВДТ має регулюватися в межах 680...800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати
можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані
розміри: ширина 600...1400 мм, глибина - 800..1000 мм).
Робочий стіл повинен мати простір для
ніг заввишки не менше ніж 600
мм , завширшки не менше ніж 500 мм , завглибшки (на рівні
колін) не менше ніж 450 мм ,
на рівні простягнутої ноги - ніж 650
мм .
Робочий
стілець має бути
підйомно-поворотним, регульованим за висотою, за кутом нахилу сидіння та спинки
і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння. Поверхня сидіння має бути
плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має
здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Крок регулювання
елементів стільця має становити: для лінійних розмірів -15...20 мм, для кутових
2...50.
Висота поверхні сидіння має
регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм . Кут нахилу сидіння -
до 150 вперед і до 50 назад.
Висота спинки стільця має становити
(300+-20) мм, ширина - не менше ніж 380 мм , радіус кривизни горизонтальної площини
- 400 мм .
Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1...300 від вертикального
положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в
межах 260...400 мм.
Для зниження статичного напруження
м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні
підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм , завширшки 50...70 мм, що регулюються за
висотою над сидінням у межах 230...260 мм і відстанню між підлокітниками в
межах 350...500 мм.
Поверхня сидіння і спинки стільця має
бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься
і не електризується.
Правильне сидіння полегшує працю
м'язів. Тому найкращим є стілець, що дозволяє індивідуально підігнати всі
параметри і цим забезпечити оптимальну робочу позу.
Робоче місце має бути обладнане
підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм , завглибшки не менше
ніж 400 мм ,
що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні
підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по
передньому краю заввишки 10 мм .
Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є
обов'язковим.
Монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній
відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм , з урахуванням
розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.
Відстань від екрана до ока працівника
повинна складати:
При розмірі екрану по діагоналі
|
Відстань від екрана до ока
працівника
|
35/38 см (14"/15")
|
600 -
|
700 -
| |
800 -
| |
900 -
|
Розташування монітору має
забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом
+30 град. від лінії погляду працюючого (це трохи нижче від центру екрану).
Площина екрану має бути повернута так,
щоб від верхнього та нижнього краю до очей була приблизно однакова відстань. Монітор
повинен знаходитися прямо попереду посередині столу. Абсолютно неприйнятно
розташування монітора в кутку столу, коли користувач сидить до нього трохи
боком. Екран монітора повинен бути абсолютно чистим. Періодично і при
необхідності протирайте його спеціальними рідинами (зроблені вони на основі ізопропилового
спирту) не використовуйте етиловий спирт.
Ще 5 років тому багато з цих рекомендацій
були дуже актуальні, актуальні вони і тепер, але вже в набагато меншій ступені.
Стан речей значно змінився з появою доступних рідкокристалічних панелей TFT.
Використання їх має незаперечні переваги перед стандартними кінескопічними
моніторами.
У TFT моніторів відсутні шкідливі
електромагнітні випромінювання. Для них неактуальний такий параметр як частота
регенерації (у плані впливу на очі). 15-ти дюймова TFT панель має видиму
область майже таку як і у 17-ти дюймових звичайних моніторів. Зображення не має
спотворень. TFT монітор займає мало місця на столі в порівнянні з ЕЛТ
моніторами. Найсучасніший стандарт TFT моніторів - ТСО-99. Монітори відповідні
ТСО99 мають антибликове і антистатичне покриття екрану. Для сучасних моніторів
(стандарти MPR-II, ТСО-92, ТСО-95) застосування захисних екранів не потрібне і
навіть шкідливе. Екрани вносять додаткові відблиски і знижують контрастність
зображення, що викликає підвищене навантаження на очі.
Часто можна почути думку, що
портативні комп'ютери типу Notebook безпечні для користувачів і не мають
потреби в додаткових заходах захисту. В основі подібних міркувань лежить той факт,
що в портативних комп'ютерах також використовуються екрани на основі рідких
кристалів, що не генерують шкідливих випромінювань, властивих звичайним
моніторам з електронно-променевою трубкою. Однак результати досліджень,
проведених у науково-дослідних центрах, показали, що електромагнітне
випромінювання портативних комп'ютерів типу Notebook значно перевищує
екологічні нормативи. Беручи до уваги результати досліджень щодо величини
електромагнітного випромінювання Notebook, можна прийти до висновку, що за
рівнем негативного впливу на користувача ноутбуки нічим не відрізняються від
моніторів на основі електронно-променевої трубки.
Клавіатуру слід розташовувати на
поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, повернутого до працюючого. У
конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із
матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву),
який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5...150.
Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм . Поверхня клавіатури
має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.
Найбільш найкраща клавіатура для
профілактики тендовагініту - ергономічна. Уникайте клавіатур з додатковими
клавішами, які будуть відволікати, заважати, при цьому часто не використовуватимуться
взагалі.
До речі, тривале використання
клавіатури ноутбука небажано. Про це навіть попереджають виробники наклейками
на корпусі комп'ютерів та відповідними записами в інструкції користувача.
Миша, як і клавіатура, вибирається по
зручності. Найкращу модель важко підібрати з першого разу, часто для цього
треба попрацювати з різними конструкціями. Проте є і деякі загальні правила.
Миша перш за все повинна відповідати розміру руки: не бути маленькою і дуже
великий. У всіх сучасних мишах є колесо прокрутки (винахід Microsoft), воно
дуже зручне в роботі, тому не купуйте миші без колеса. Намагайтеся
використовувати оптичну мишу: це зручніше, необхідно менше зусиль для її
переміщення, відпадає необхідність в регулярному чищенні, без якої миша з
кулькою рухається ривками. Використання валика під зап'ястя виправдано, коли
немає можливості забезпечити рівне положення руки. Інакше передпліччя перестає торкатися
столу і підлокітника, виникає надмірне навантаження на зап'ястя і лікоть.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Розміщення принтера або іншого
пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати
добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм
введення-виведення інформації. При оснащеності робочого місця лазерним
принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати СанПіН №
5804-91.
Робоче місце з ПК слід оснащувати
пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується. Пюпітр (тримач) для
документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом)
на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, що і монітор.
Для забезпечення захисту і досягнення
нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосування приекранних
фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та
інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і
мають щорічний гігієнічний сертифікат. Існують дані, що для сучасних моніторів
такі фільтри не потрібні.
Організація робочого місця користувача
комп'ютера повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та
їх взаємного розташування ергономічним вимогам.
При потребі високої концентрації уваги
під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК
необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м .
5. Вимоги до режимів праці і
відпочинку при роботі з ЕОМ
При
організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження
здоров'я працюючих, запобігання професійним захворювання і підтримки
працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для
відпочинку та додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі
об'єктивних і суб'єктивних ознак втомлення і зниження працездатності.
При
виконанні протягом дня робіт, що належать до різних видів трудової діяльності,
за основну роботу з ПК слід вважати таку, що займає не менше 50% часу впродовж
робочого часу мають передбачатися:
- перерви
для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
- перерви
для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
- додаткові
перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової
діяльності.
Тривалість
обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю і Правилами
внутрішнього трудового розпорядку підприємства (Організації, установи).
Внутрішньозмінні
режими праці і відпочинку розроблено з урахуванням характеру трудової
діяльності, напруженості і важкості праці диференційовано для кожної професії.
За
характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з діючим
класифікатором професій:
1)
розробники програм (інженери-програмісти) - виконують роботу переважно з
відеотерміналом та документацією при необхідності і інтенсивного обміну
інформацією з ЕОМ і високою частиною прийняття рішень. Робота характеризується
інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією
уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною
гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота
виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком
помилок в умовах дефіциту часу;
2) оператори
електронно-обчислювальних машин - виконують роботу яка пов'язана з обліком
інформації одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з
нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням
іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликими
фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у
вільному темпі;
3) оператор
комп'ютерного набору - виконує одноманітні за характером роботи з документацією
та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея,
з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця
з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії
з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним
напруженням.
Встановлюються
такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при
8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
·
для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід
призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через
кожну годину роботи за ПК;
·
для операторів із застосування ЕОМ, слід призначати
регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві
години;
·
для операторів комп'ютерного набора слід призначати
регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожною години
роботи за ПК.
У випадках,
коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви,
тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.
З метою
зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування
операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи). Наприклад,
чередування вводу даних та редагування текстів.
В окремих
випадках – при хронічних скаргах працюючих з ПК на зорове втомлення незважаючи
на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а
також застосування засобів локального захисту очей - допускаються
індивідуальних підхід до обмеження часу робіт з ПК, зміни характеру праці,
чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з комп’ютером.
Для зниження
нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатору, поліпшення
мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії,
запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання
комплексу спеціальних вправ та активного відпочинку.
Активний
відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих
на зняття нервового напруження, м'язове розслаблення, відновлення функцій
фізіологічних систем, що порушуються протягом трудового процесу, зняття втоми
очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатності.
За умови
високого рівня напруженості робіт з ПК показане психологічне розвантаження у
спеціально обладнаних приміщеннях (в кімнатах психологічного розвантаження) під
час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.
6.
Вимоги до профілактичних медичних оглядів
Працюючі з ЕОМ підлягають обов'язковим
медичним оглядам: попереднім - при влаштуванні на роботу і періодичним -
протягом трудової діяльності. Періодичні медичні огляди мають проводитися раз
на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.
Існує також ряд протипоказань з боку
органів зору та загальних (соматичних) протипоказань щодо роботи за ПК.
7. Вимоги електробезпеки
Є неприпустимими:
· наявність
переплутаних кабелів при з’єднання частин ПК;
· експлуатація
кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за
час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з
неізольованими провідниками;
· застосування
саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних
електропроводок;
· користування
пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками,
вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди
затемнення або випинання.
Комплекс
вправ для очей
Варіант
1
1. Вихідне положення (В.п.) - сидячи,
руки на колінах. Закрити очі, сильно напруживши очні м'язи, на рахунок
"раз-шість", потім відкрити очі, подивитись вгору на рахунок
"сім-вісім", подивитись на рахунок "дев'ять-десять".
Повторити 5 разів.
2. Вихідне положення те саме. Робити
колові рухи очима, фіксуючи погляд в таких положеннях:
додолу-вліво-вгору-вправо-додолу. Повторити 5 разів. Потім те саме 5 разів у
зворотному напрямі.
3. Вихідне положення те саме. Закрити
очі на рахунок "раз-два", відкрити очі і подивитися на кінчик носа на
рахунок "три-чотири". Повторити 5 разів.
Варіант
2
1. Вихідне положення - сидячи. Швидко
моргати очима протягом 15 с.
2. Вихідне положення - сидячи на
віддалі 30-35 см
од вікна обличчям до нього. Дивитися на позначку на шибці протягом 5 с, потім
перевести погляд на більш віддалений об'єкт за вікном і дивитися ще протягом 5
с. Повторити 10 разів.
3. Вихідне положення - сидячи. Швидко
перевести погляд по діагоналі: праворуч вгору - ліворуч униз. Потім дивитися
прямо у далеч протягом 6 с. Швидко перевести погляд по діагоналі: ліворуч вгору
- праворуч униз. Потім дивитися прямо у далеч протягом 6 с. Повторити 4-5
разів.
Варіант
3
1. Вихідне положення - сидячи. Швидко
моргати очима, напруживши очні м'язи, протягом 15 с.
2. Вихідне положення - сидячи, очі
закриті. Не відкриваючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок
"раз-чотири", повернутися у Вихідне положення Так само подивитися
праворуч на рахунок "п'ять-вісім", повернутися у Вихідне положення
Повторити 5 разів.
3. Вихідне положення те саме. Не
відкриваючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок "раз-три",
потім - праворуч на рахунок "чотири-шість". Повернутися у Вихідне
положення Повторити 5-6 разів. Так само подивитися в гору на рахунок
"один-три", потім - додолу на рахунок "чотири-шість".
Повернутися у Вихідне положення Повторити 5-6 разів.
4. Спокійно посидіти із закритими
очима, розслабившись, протягом 12 с.
Комплекс вправ для поліпшення
мозкового кровообігу
Нахили і повороти
голови справляють механічну дію на стінки шийних кровоносних судин, підвищуючи
їх еластичність. Тренування вестибулярного апарату сприяє розширенню
кровоносних судин головного мозку, а дихальні вправи, особливо дихання через
ніс, збільшують їх кровонаповнення. Все це підсилює мозковий кровообіг, тим
самим полегшуючи розумову діяльність.
Варіант
1
1. Вихідне положення -
основна стійка. На рахунок "раз" - руки за голову, лікті розвести,
голову нахилити назад. На рахунок "два" - лікті вперед. На рахунок
"три-чотири" - руки розслаблено опустити вниз, голову нахилити
вперед. Повторити 4-6 разів у повільному темпі.
2. Вихідне положення -
стійка "ноги порізно", пальці стиснуті в кулаки. На рахунок
"раз" - різкий мах лівою рукою назад, правою - вгору назад. На
рахунок "два" - різко змінити положення рук. Повторити 6-8 разів у
середньому темпі.
3. Вихідне положення -
сидячи на стільці. На рахунок "раз-два" - плавно відвести голову
назад, на рахунок "три-чотири" - голову нахилити вперед, плечі не
піднімати. Повторити 4-6 разів у повільному темпі.
Варіант
2
1. Вихідне положення -
стоячи або сидячи, руки на поясі. На рахунок "раз-два" коловим рухом
відвести праву руку назад з поворотом тулуба і голови праворуч, на рахунок
"три-чотири" - те саме ліворуч. Повторити 4-6 разів у повільному
темпі.
2. Вихідне положення -
стоячи або сидячи, руки в сторони, долоні вперед, пальці розведені. На рахунок
"раз" обхопити себе за плечі руками якомога міцніше і далі, на
рахунок "два" повернутися у Вихідне положення Повторити 4-6 разів у
швидкому темпі.
3. Вихідне положення -
сидячи на стільці, руки на поясі. На рахунок "раз" повернути голову
праворуч, на рахунок "два" - Вихідне положення Те саме - ліворуч.
Повторити 6-8 разів у повільному темпі.
Варіант
3
1. Вихідне положення -
стоячи або сидячи, руки на поясі. На рахунок "раз" ліву руку махом
занести на праве плече, голову повернути ліворуч. На рахунок "два"
повернутися в Вихідне положення На рахунок "три-чотири" - те саме
правою рукою. Повторити 4-6 разів у повільному темпі.
2. Вихідне положення - основна
стійка. На рахунок "раз" оплеск долонями за спиною, руки підняти
позаду якомога вище. На рахунок "два" - руки через сторони перевести
вперед на рівень голови, оплеск. Повторити 4-6 разів у швидкому темпі.
3. Вихідне положення -
сидячи на стільці. На рахунок "раз" нахилити голову вправо, на
рахунок "два" - Вихідне положення На рахунок "три" нахилити
голову вліво, на рахунок "чотири" - Вихідне положення Повторити 4-6
разів у середньому темпі.
Варіант
4
1. Вихідне положення -
стоячи або сидячи, пальці рук стиснуті в кулаки, на рахунок "раз"
кулаки підвести до плечей, голову - назад. На рахунок "два" - лікті
догори, голову - вперед. Повторити 4-6 разів у середньому темпі.
2. Вихідне положення -
стоячи або сидячи, руки в сторони. Зробити 3 ривки руками: правою перед
тулубом, лівою - за. Повернутися в Вихідне положення Потім зробити 3 ривки
руками в інший бік. Повторити 4-6 разів у швидкому темпі.
3. Вихідне положення -
сидячи. На рахунок "раз" голову нахилити вправо, на рахунок
"два" - Вихідне положення, "три" - голову нахилити вліво,
"чотири" - Вихідне положення, "п'ять" - голову повернути
вправо, "шість" - Вихідне положення, "сім" - голову
повернути вліво, "вісім" - Вихідне положення Повторити 4-6 разів у
повільному темпі.
Комплекс вправ для рук
Вправи можна робити в
будь-який час протягом дня, спочатку по 2-3 рази, поступово збільшуючи
навантаження до 6-10 разів.
Варіант
1
1. Руки, не напружуючи,
простягнути вперед на ширину плечей. Повільно згинати й розгинати пальці. Потім
з того самого положення повільно згинати і розгинати руки в зап'ястках.
2. Руки простягнути
вперед на ширину плечей долонями догори. Згинати і розгинати руки в ліктьових
суглобах.
3. Руки опущені вздовж
тулуба долонями всередину, пальці без напруження стиснути в кулак. Обертати
кулаки за годинниковою стрілкою і проти. З того самого положення згинати і
розгинати руки в зап'ястках.
4. Підняти руки в
сторони до рівня плечей, потім опустити. Підняти руки в сторони до рівня плечей
і обертати їх у плечових суглобах спочатку назад, потім - вперед.
5. Підняти руки вгору і
плавно опустити їх вниз.
Варіант
2
1. Масажувати пальцями
кисті з тильного і зовнішнього боків.
2. Пальцями правої руки
обхопити пальці лівої руки і обережно відхилити їх до зап'ястка. Затримати їх у
такому положенні 5 с. Те саме зробити з пальцями правої руки.
3. Пальцями правої руки
обережно гойдати великий палець лівої руки, і навпаки.
4. Міцно стиснути
пальці в кулак, потім розтиснути їх і розчепірити.
Комплекс вправ для хребта
Спеціальні вправи для
тренування і розслаблення хребта поліпшують периферійний кровообіг, сприяють
збереженню правильної постави, оптимальному перерозподілу м’язового
навантаження при роботі, цілюще впливають на функціональний стан внутрішніх
органів, нервової системи, органів зору, допомагають подолати наслідки
гіподинамії.
Виконуючи вправи, не
слід робити різких рухів. Треба весь час зважати на свої фізичні можливості.
Амплітуду збільшувати поступово. Спочатку кожну вправу слід виконувати 2-5
разів, поступово збільшуючи навантаження до 10 разів. Комплекс вправ слід
робити щодня до помітного поліпшення самопочуття. Надалі - досить двох разів на
тиждень.
1. Вихідне положення -
лежачи на животі обличчям додолу, ноги на ширині плечей, руки простягнути
вперед. Підняти таз і вигнути спину. Коліна і лікті випрямлені. Упор тільки на
долоні і пальці ніг. Голова опущена. Опустити таз. Підняти голову і відхилити
їх назад.
2. Вихідне положення -
те саме. Підняти таз і вигнути спину. Руки і ноги прямі. Повільно повернути таз
якомога далі вліво, опускаючи лівий бік якомога нижче. Те саме зробити в інший
бік.
3. Вихідне положення -
сидячи на підлозі, обпираючись на розставлені позаду руки, ноги зігнуті в
колінах. Швидко підняти таз і все тіло до горизонтального рівня. Повернутися у Вихідне
положення
4. Вихідне положення -
лежачи на спині, ноги витягнені. Зігнути ноги в колінах, підтягнути їх до
грудей, обхопити руками. Не віднімаючи рук, відхилити ноги від грудей, водночас
намагаючись торкнутися підборіддям колін. Залишатися в такому положенні
протягом 5 с.
5. Вихідне положення -
лежачи на животі обличчям вниз. Підняти таз і вигнути спину, опустивши голову і
обпираючись на випрямлені руки і ноги. В такому положенні обійти кімнату.
Психофізіологічне
розвантаження
У рекомендованому сеансі, який має
проводитися в кімнаті психофізіологічного розвантаження з відповідним
інтер'єром та кольоровим оформленням, відділяються три періоди, що відповідають
фазам відновлювального процесу.
Перший період - абстрагування
працівників від виробничої обстановки - відповідає фазі залишкового збудження.
Лунають повільна мелодійна музика, пташиний спів. Обравши зручну позу,
працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.
Другий - заспокоєння - відповідає фазі
відновлювального гальмування. Пропонується показ фотослайдів із зображеннями
квітучого лугу, березового гаю, гладенької поверхні ставка тощо. Через
навушники транслюється спокійна музика, а на її фоні негучно, повільно
висловлюються заспокійливі формули аутогенного тренування (тричі):
Наприкінці періоду лунає бадьора
музика. Вимовляються тричі мобілізуючі формули аутогенного тренування, яким
мають передувати глибоке вдихання та довге глибоке видихання:
У разі потреби на фоні музичних
програм можуть вимовлятися окремі фрази навіювання відпочинку, гарного
самопочуття і на заключному етапі - бадьорості.
Джерела
інформації
1)
Вплив
комп’ютера на здоров’я користувача. Дорошенко
Ю.О., доктор технічних наук, професор. Інститут педагогіки АПН України (http://ped.sumy.ua)
2)
Здоров'я монтажера. Безпечна і комфортна
робота за комп’ютером. Віталій Герасевіч, (http://bmn.medstalker.com).
5) «Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.009 «Влаштування та обладнання
кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на
персональних комп'ютерах.» (Затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 30 грудня 1998 р. №9)
6)
«Державні
санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98 «Гігієнічні вимоги до
організації роботи з візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин» (Затверджено постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 р. № 7).
7)
«Санитарные
правила и нормы СанПиН 2.2.2.542-96 "Гигиенические требования к
видеодисплейным терминалам, персональным электронно-вычислительным машинам и
организации работы" (утв. постановлением Госкомсанэпиднадзора РФ от 14
июля 1996 г .
N 14)» .
8)
Видеодисплейные терминалы и здоровье
пользователей. - Женева: ВОЗ, 1989. - 150с.
9)
Навакатикян
А.О., Краснюк Е.П., Бахманн ВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ, Мартиросова В.Г., Пироцкая Э.Н.
Структура заболеваемости у работающих на ЭВМ с видеодисплейными
терминалами//Врачебное дело. К., 1990. - № 11. - С.104-107.
Немає коментарів:
Дописати коментар